На квіти у полі, на смішні знімки миттєві, на мильні бульбашки, що як фільтри і на нові метелики в животі. На мудрість, яка приходить з часом, і на дитячість, яка залишається назавжди. Чекала на свято серед буднів, на посмішки до кутиків губ, на нову червону сукню і на туфлі теж червоні. На поцілунки під луною, на тисячі зірок, що чарують, на невдалі жарти, коли смішно, бо неспішно і на вибачення із запізненням, коли вже не варто. На найсолодший в світі шоколад, на те какао, що рятує в холод і на той погляд, який повертає до життя. На щасливий квиток в трамваї, на сотні нових книг і сотні нових фільмів. На нових героїв і нові трофеї, на місто, де каштани, на вуличну музику, під яку хочеться танцювати, на дощ, який застане зненацька і на ту забуту в машині парасолю. На новий велосипед, який десятирічна мрія, і на Париж, він теж новий. На ті літаки, які малюють візерунки, на відважність, що зріє, мов полуниця. На сльози, але тільки від радості і на порозуміння, але з першого погляду. На того, який вирішить усі проблеми і на серцебиття, але в унісон. І знову на сонце, яке обпалює, і вітер, який піднімає до небес, і веселку, яка дарує надію. Бути щасливою зараз, незалежно від обставин. Тільки так!
